Дискримінація жахлива у будь-якому прояві. Більшість людей не свідома того, що можуть зіткнутися з мобінгом – застосуванням психологічного насильства у відношенні підлеглого або колеги на робочому місці. Як зрозуміти, що Ви стали жертвою мобінгу і як можна вирішити цю ситуацію?
Міжнародна організація праці визначає мобінг як неправомірну поведінку через мстиві, жорстокі, злісні або принизливі спроби завдати шкоди окремій особі або групі працівників. Він включає в себе змову або мобінг проти обраного працівника, який стає об’єктом психологічного переслідування. Мобінг характеризується постійними негативними зауваженнями або критикою, соціальною ізоляцією особи, плітками або поширенням неправдивої інформації.
Тактики мобінгу досить різні:
- тактика приниження:
- необґрунтована критика
- наклеп
- висміювання
- недоречні жарти
- образливі жести
- сарказм
- критика зовнішнього вигляду
- тактика залякування:
- заборона перерв під загрозою втрати роботи
- усні погрози
- використання ненормативної лексики
- застосування фізичного насильства
- примушують залишатися на роботі після закінчення робочого дня
- загроза звільнення
- тактика ізоляції;
- тактика обструкції;
Існує 2 напрямки булінгу в ієрархічних організаційних структурах:
- косий мобінг – булер і жертва знаходяться на різних рівнях;
- прямий мобінг – булер і жертва знаходяться на одному рівні.
Мобінг може бути як прямим, так і непрямим, тобто коли жертва не вступає в безпосередній контакт з булером, а лише зазнає наслідків навмисних неетичних дій булера.
Якщо Ви раптом зрозуміли, що ви є жертвою мобінгу – Ви можете звернутись до суду. Стаття 94³ § 3 Кодексу Праці є підставою для відповідальності роботодавця. Вона дає можливість працівнику вимагати від роботодавця грошову компенсацію за втрату здоров’я, спричинену мобінгом. Компенсація, що надається, не визначена у кодексі, тому на підставі ст. 300 Кодексу Праці застосовуються положення Цивільного кодексу (ст. 445 ЦК та ст. 444 ЦК).
Крім того, якщо мобінг став причиною розірвання трудового договору, працівник має право вимагати від роботодавця компенсацію в розмірі не нижче мінімальної заробітної плати (ч. 4 ст. 94³ Кодексу Праці).
